ЩИРЕЙ, РЕЮ́,
Щирей, рею́, м. Раст.: а) = Щир. ЗЮЗО. І. 111. б) Amarantus Blitum L. ЗЮЗО. І. 111.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 526.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЩИРЕЦЬ, РЦЯ, →← ЩИРЕ